- відокремитися
- [в'ідокре/миетиес'а]
-мл'ус'а, -миес':а, -миец':а, -мл'ац':а; нак. -е/мс'а, -е/мтеис'а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відокремитися
Смотреть что такое "відокремитися" в других словарях:
відокремитися — див. відокремлюватися … Український тлумачний словник
відокремитися — див. відокремлюватися … Словник синонімів української мови
відокремитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
Список активных сепаратистских движений в Европе — Ниже представлен список действующих на 01.01.2012 года сепаратистских движений в Европе. Определение сепаратизм включает в себя как движение за отделение части территории от государства и получение полной независимости, так и получение широкой… … Википедия
відколювати — юю, юєш, недок., відколо/ти, олю/, о/леш, док., перех. 1) Б ючи по чомусь або об що небудь, колючи, відділяти, відбивати щось від чого небудь. 2) перен. Змушувати відокремитися, відійти від кого , чого небудь; відділяти. 3) Знімати що небудь… … Український тлумачний словник
відокремлення — я, с. Дія за знач. відокремити й відокремитися. Відокремлення членів речення … Український тлумачний словник
порватися — I ве/ться, док. 1) Розділитися на шматки від смикання або надмірного натягання; розірватися. || Втратити цілість, суцільність, єдність. || Відокремитися, відірватися від цілого, від основи; обірватися. 2) Зробитися дірявим, подраним. || Зноситися … Український тлумачний словник
порізнитися — ню/ся, ни/шся, док. 1) Відокремитися, поселитися окремо один від одного; розділитися. || Втратити єдність, згуртованість, зв язок із ким небудь; роз єднатися. 2) діал. Посваритися, порвати стосунки з ким небудь … Український тлумачний словник
поскручуватися — ується, уємося, уєтеся, док. 1) Стати скрученим, скрутитися (про все чи багато чогось). || Згорнутися сувоєм. || Лягти, підібгавши руки й ноги, згорнувшися калачиком (про всіх чи багатьох). 2) Відокремитися, відірватися внаслідок крутіння (про… … Український тлумачний словник
рвонутися — ну/ся, не/шся, док., однокр. 1) Різко, гучно пролунати (про звуки). 2) Зробити різкий, поривчастий рух, намагаючись звільнитися від кого , чого небудь. 3) Відокремитися, відділитися від чого небудь; зірватися. 4) Розлетітися, розірватися на… … Український тлумачний словник
